Василь Гаврилюк. День працівників радіо, телебачення та зв’язку.
Василь Гаврилюк: Вітаю із святом, але маю пропозиції Кореспондент: Василю Васильовичу, сьогодні свято для дуже важливих галузей життя країни…
В.Гаврилюк: Так, сьогодні День працівників радіо, телебачення та зв’язку. І перш за все хочу щиро привітати усіх працівників цих стратегічних сфер нашого життя, побажати їм успішної роботи, підвищення зарплат і пенсій, заслужених премій, посад та відзнак! А крім того, родинного затишку, міцного здоров’я, хорошої долі для їхніх дітей та онуків!
Кор: А наскільки Ви знаєте специфіку роботи цих сфер?
В.Г. Смію стверджувати, що знаю добре. У мене є значний досвід співпраці з працівниками цих сфер. Ще будучи депутатом Кременчуцької міськради, а потім очолюючи Полтавське обласне відділення «Хліб України» я часто спілкувався із зв’язківцями, часто бував і виступав по міському та обласному радіо і телебаченню, так що для початку добре узнав умови їх праці у глибинці, як то кажуть у провінції.
Кор: А провінційні журналісти та зв’язківці чимось відрізняються від столичних?
В.Г. Ви знаєте, у провінції працюють дуже багато талановитих спеціалістів, майстрів своєї справи, у тому числі і журналістів, які нічим не поступаються своїм київським колегам.
Кор: Як, на Вашу думку, працюють нині ці галузі?
В.Г. Система зв’язку зазнала істотних змін через усіляку скорочення, організаційні трансформації і їм працювати нині нелегко. Але до їх честі скажу, що з останніх сил, але зв’язківці справляються і велике їм спасибі за їх роботу, таку потрібну людям.
Кор: А телерадіосфера?
В.Г. А ось тут є питання. Каналів побільшало, це добре. Але ж майже зовсім зникла виховна функція телерадіосфери. Згадайте, скільки колись було передач і програм про добро, взаємодопомогу, про честь і совість, про повагу до старших, про правила поведінки. Радіо і телебачення виховували молодь, несли високі цінності у життя і дуже впливали на людей.
Кор: А що зараз?
В.Г. А зараз чорнуха, кров, еротика, бездумні бойовики та дурні комедії, попса. Телебачення і радіо у погоні за глядачем та слухачем грають на низьких інстинктах аудиторії і це величезна помилка і проблема для суспільства. Кого ж ми виховаємо у результаті? Яке покоління? З якими цінностями?
Кор: То які Ваші побажання?
В.Г. Бажаю передусім державі та громадськості міцно взяти під владний та громадський контроль духовний зміст телерадіосфери. Не закликаю до цензури, але і терпіти усю цю вседозволеність неможливо. Наше радіо і телебачення повинно виховувати розумних, добрих, благородних людей, які вдячні старшому поколінню, які пам’ятають історію і хочуть зробити кращим наше життя. Цьому поколінню ми передамо колись долю держави. І треба, щоб це покоління було не тупим і примітивним, а розумним, порядним і патріотичним.
Якраз такі цінності відстоює партія «Третя сила».
Кор: Дякую за бесіду.
В.Г. Дякую і Вам і ще раз закликаю усіх – давайте відсіч низькому у телерадіоефірі, насичуйте його добром, правдою і гарним вихованням.
Кор: А наскільки Ви знаєте специфіку роботи цих сфер?
В.Г. Смію стверджувати, що знаю добре. У мене є значний досвід співпраці з працівниками цих сфер. Ще будучи депутатом Кременчуцької міськради, а потім очолюючи Полтавське обласне відділення «Хліб України» я часто спілкувався із зв’язківцями, часто бував і виступав по міському та обласному радіо і телебаченню, так що для початку добре узнав умови їх праці у глибинці, як то кажуть у провінції.
Кор: А провінційні журналісти та зв’язківці чимось відрізняються від столичних?
В.Г. Ви знаєте, у провінції працюють дуже багато талановитих спеціалістів, майстрів своєї справи, у тому числі і журналістів, які нічим не поступаються своїм київським колегам.
Кор: Як, на Вашу думку, працюють нині ці галузі?
В.Г. Система зв’язку зазнала істотних змін через усіляку скорочення, організаційні трансформації і їм працювати нині нелегко. Але до їх честі скажу, що з останніх сил, але зв’язківці справляються і велике їм спасибі за їх роботу, таку потрібну людям.
Кор: А телерадіосфера?
В.Г. А ось тут є питання. Каналів побільшало, це добре. Але ж майже зовсім зникла виховна функція телерадіосфери. Згадайте, скільки колись було передач і програм про добро, взаємодопомогу, про честь і совість, про повагу до старших, про правила поведінки. Радіо і телебачення виховували молодь, несли високі цінності у життя і дуже впливали на людей.
Кор: А що зараз?
В.Г. А зараз чорнуха, кров, еротика, бездумні бойовики та дурні комедії, попса. Телебачення і радіо у погоні за глядачем та слухачем грають на низьких інстинктах аудиторії і це величезна помилка і проблема для суспільства. Кого ж ми виховаємо у результаті? Яке покоління? З якими цінностями?
Кор: То які Ваші побажання?
В.Г. Бажаю передусім державі та громадськості міцно взяти під владний та громадський контроль духовний зміст телерадіосфери. Не закликаю до цензури, але і терпіти усю цю вседозволеність неможливо. Наше радіо і телебачення повинно виховувати розумних, добрих, благородних людей, які вдячні старшому поколінню, які пам’ятають історію і хочуть зробити кращим наше життя. Цьому поколінню ми передамо колись долю держави. І треба, щоб це покоління було не тупим і примітивним, а розумним, порядним і патріотичним.
Якраз такі цінності відстоює партія «Третя сила».
Кор: Дякую за бесіду.
В.Г. Дякую і Вам і ще раз закликаю усіх – давайте відсіч низькому у телерадіоефірі, насичуйте його добром, правдою і гарним вихованням.




Коментарі
Зараз усе це забуто.
Ми - за відновлення процесу виховання дітей та молоді, проти чорнухи на екранах.