Закон про вибори гальмує оновлення політичної еліти
Кореспондент: Василю Васильовичу, з моменту прийняття нового Закону про вибори народних депутатів України пройшов уже деякий час. Можна дати якусь зважену оцінку?В.Гаврилюк: Так. Прозвучали уже перші коментарі, проявилися різні точки зору, дехто виступив із доволі різкими заявами. Тепер можна
уже все це осмислити і спокійно сформулювати зважену позицію. Наголошу – позицію партії «Третя сила».
Кор.: То якою буде перша загальна оцінка нового закону про вибори?
В.Г.: Він є суперечливий. У ньому можна знайти і плюси і мінуси. Можна було прийняти і кращий закон. Проте, визнаймо – могли прийняти і гірший.
Кор.: Що в ньому є позитивного у порівнянні із попереднім законом?
В.Г.: Напевне до позитиву можна віднести відновлення мажоритарних виборів. Я сам був народним депутатом четвертого скликання і обирався за мажоритарною системою. І мені вдалося, як депутату-мажоритарнику, дуже допомогти і багатьом своїм виборцям і загалом своєму рідному місту Кременчуку за роки своєї депутатської каденції. Якби я обирався за партійним списком, цього, напевне, не вдалося зробити.
Кор.: Чому?
В.Г.: Тому що депутат, якого у партійний список включає лідер партії, відповідає перед ним, а не перед виборцем. Немає відповідальності перед конкретними виборцями, перед конкретним округом – ось головний мінус виборів за закритими партійними списками. За минулі роки виборці України у цьому переконалися. Тепер знову половину складу Верховної Ради займуть мажоритарними і конкретний виборець має отримати у їх особі допомогу і захист.
Кор.: І що, це їм гарантовано? Хіба всі мажоритарними є добросовісними?
В.Г.: Це Ви правильно ставите питання. Є серед депутатів-мажоритарників недобросовісні люди – його вибрали, а він місяцями в округ носа не показує, прийому виборців не проводить, займається суто своїми справами. На жаль, такі були і будуть. Але є чимало і добросовісних – працюють в окрузі, допомагають людям. Тому я так обережно і висловився – виборець має отримати у їх особі допомогу і захист, а ось чи отримає – залежить від порядності обраного депутата.
Кор.: А який головний негатив нового закону?
В.Г.: Це, безумовно, підвищення прохідного бар’єру до 5%. Цим положенням закону відсікаються більшість молодих партій й у них нема шансу подолати такий високий бар’єр.
Кор.: А чому ж його так підвищили? Що, влада на цьому наполягла?
В.Г.: В тому то і справа, що за деякою інформацією влада при узгодженні поправок до законопроекту була готова не тільки залишити трьохвідсотковий бар’єр, але навіть і понизити його до одного відсотка.
Кор.: А хто ж тоді наполіг на підвищенні, опозиція?
В.Г.: Наскільки можна судити, на цьому наполягли дві найбільші партії опозиції – БЮТ-Батьківщина та «Фронт змін».
Кор.: А де ж тут логіка – влада не боялась, що до Верховної Ради пройдуть молоді партії і готова була навіть знизити прохідний бар’єр, а опозиція цього злякалася і добилася його підвищення? Чому опозиція боїться конкуренції більше, ніж влада?
В.Г.: Справа в тому, що влада у особі Партії регіонів розуміє, що своє візьме і їх виборець проголосує саме за них. Нових партій на цьому фланзі не видно, отже у ПР конкурентів у цьому секторі електорату нема.
А ось опозиція має чимало конкурентів на своєму фланзі – тут і партія «УДАР» Віталія Кличка і «Громадянська позиція» А.Гриценка і «Свобода» О.Тягнибока і деякі інші партії. Вони можуть забрати якісь відсотки голосів і у «Батьківщини» і у «Фронту змін». От Тимошенко і Яценюк відсікли своїх конкурентів цим п’ятивідсотковим бар’єром.
Більше того, Тимошенко розуміє, що Яценюк відбирає і її електорат, вона б і його відсікла, але не може, бо Яценюк уже майже забезпечив собі прохідний бал.
Кор.: А може краще, що молоді партії відрізані і не пройдуть до парламенту, може хай наша партійна система розвивається, як у США – до двопартійної?
В.Г.: А яким чином тоді відбудеться оновлення політикуму? Через злиття партій? Адже «вожді» усіх парламентських партій не люблять молодих перспективних конкурентів. Уявімо собі – хіба Ю.Тимошенко візьме у свій список, наприклад, Віталія Кличка, чи хіба Яценюк візьме до себе, наприклад, Анатолія Гриценка? Ніхто не любить конкуренції, усі хочуть правити у своїй партії одноосібно. Тому високий прохідний бар’єр гальмує приток до Верховної Ради нових політсил, нових молодих перспективних політиків, консервує нинішню систему. У цьому він є не прогрес, а регрес.
Кор.: А щоб запропонували Ви?
В.Г.: Партія «Третя сила» давно уже виступає за вибори по відкритим партійним спискам. Щоб з одного боку партія балотувалася, а з іншого боку, щоб кожен член партійного списку кожної партії у себе в окрузі вигравав у конкурентів, а не просто включався лідером у партійний список за гроші.
Кор.: А чим погана ця політична еліта, що є зараз? Вони ж не старі, хай ще з 5-10 років побудуть депутатами.
В.Г.: Можна не сумніватися, що дехто ще побуде і більше десяти років. Є корисні для фракції депутати, які вміють працювати, ведуть законотворчу роботу і таких варто підтримувати, незалежно від партійних кольорів. Хай обираються і надалі. А є слухняні депутати, які може й не так уміло та активно працюють у Верховній Раді, зате давно стали мовчазними кнопкодавами. Такі лідерам партії також є зручними. Ось їх треба безпощадно викидати із усіх партійних списків. Цього потребують інтереси України.
Кор.: Але ж є й інший канал оновлення політ еліти – призначення толкового молодого політика у виконавчу владу…
В.Г.: Так, і це також дієвий канал. Ми бачимо останнім часом, що деякі доволі молоді фахівці і політики отримали призначення і активно працюють. Погодьтеся, коли у тебе є політичний досвід, розуміння справи, коли у тебе ще є багато сил і нормальне здоров’я – то хіба дивно, що така людина рветься до роботи? Підкреслю – рветься не до влади, а до роботи. І мудрі керівники це можуть помітити, оцінити і використати заради справи, заради кадрового зміцнення якоїсь важливої ділянки роботи.
Кор.: Будемо сподіватися, що найбільш енергійні політики та спеціалісти все одно проб’ють собі дорогу, навіть і за такого драконівського прохідного бар’єру.
В.Г.: Це Ви правильно сказали – драконівського. Але хто ж ті дракони, які так бояться молодих конкурентів і тим самим породжують застій у політиці? Суспільство має знати цих драконів і дракончиків і давати їм гідну оцінку.
Кор.: Бажаю Вам і партії «Третя сила» подальших успіхів.
В.Г.: Дякую і запевняю – ми ще попрацюємо на Україну, на народ, як би нас хтось не старався загальмувати.
Кор.: То якою буде перша загальна оцінка нового закону про вибори?
В.Г.: Він є суперечливий. У ньому можна знайти і плюси і мінуси. Можна було прийняти і кращий закон. Проте, визнаймо – могли прийняти і гірший.
Кор.: Що в ньому є позитивного у порівнянні із попереднім законом?
В.Г.: Напевне до позитиву можна віднести відновлення мажоритарних виборів. Я сам був народним депутатом четвертого скликання і обирався за мажоритарною системою. І мені вдалося, як депутату-мажоритарнику, дуже допомогти і багатьом своїм виборцям і загалом своєму рідному місту Кременчуку за роки своєї депутатської каденції. Якби я обирався за партійним списком, цього, напевне, не вдалося зробити.
Кор.: Чому?
В.Г.: Тому що депутат, якого у партійний список включає лідер партії, відповідає перед ним, а не перед виборцем. Немає відповідальності перед конкретними виборцями, перед конкретним округом – ось головний мінус виборів за закритими партійними списками. За минулі роки виборці України у цьому переконалися. Тепер знову половину складу Верховної Ради займуть мажоритарними і конкретний виборець має отримати у їх особі допомогу і захист.
Кор.: І що, це їм гарантовано? Хіба всі мажоритарними є добросовісними?
В.Г.: Це Ви правильно ставите питання. Є серед депутатів-мажоритарників недобросовісні люди – його вибрали, а він місяцями в округ носа не показує, прийому виборців не проводить, займається суто своїми справами. На жаль, такі були і будуть. Але є чимало і добросовісних – працюють в окрузі, допомагають людям. Тому я так обережно і висловився – виборець має отримати у їх особі допомогу і захист, а ось чи отримає – залежить від порядності обраного депутата.
Кор.: А який головний негатив нового закону?
В.Г.: Це, безумовно, підвищення прохідного бар’єру до 5%. Цим положенням закону відсікаються більшість молодих партій й у них нема шансу подолати такий високий бар’єр.
Кор.: А чому ж його так підвищили? Що, влада на цьому наполягла?
В.Г.: В тому то і справа, що за деякою інформацією влада при узгодженні поправок до законопроекту була готова не тільки залишити трьохвідсотковий бар’єр, але навіть і понизити його до одного відсотка.
Кор.: А хто ж тоді наполіг на підвищенні, опозиція?
В.Г.: Наскільки можна судити, на цьому наполягли дві найбільші партії опозиції – БЮТ-Батьківщина та «Фронт змін».
Кор.: А де ж тут логіка – влада не боялась, що до Верховної Ради пройдуть молоді партії і готова була навіть знизити прохідний бар’єр, а опозиція цього злякалася і добилася його підвищення? Чому опозиція боїться конкуренції більше, ніж влада?
В.Г.: Справа в тому, що влада у особі Партії регіонів розуміє, що своє візьме і їх виборець проголосує саме за них. Нових партій на цьому фланзі не видно, отже у ПР конкурентів у цьому секторі електорату нема.
А ось опозиція має чимало конкурентів на своєму фланзі – тут і партія «УДАР» Віталія Кличка і «Громадянська позиція» А.Гриценка і «Свобода» О.Тягнибока і деякі інші партії. Вони можуть забрати якісь відсотки голосів і у «Батьківщини» і у «Фронту змін». От Тимошенко і Яценюк відсікли своїх конкурентів цим п’ятивідсотковим бар’єром.
Більше того, Тимошенко розуміє, що Яценюк відбирає і її електорат, вона б і його відсікла, але не може, бо Яценюк уже майже забезпечив собі прохідний бал.
Кор.: А може краще, що молоді партії відрізані і не пройдуть до парламенту, може хай наша партійна система розвивається, як у США – до двопартійної?
В.Г.: А яким чином тоді відбудеться оновлення політикуму? Через злиття партій? Адже «вожді» усіх парламентських партій не люблять молодих перспективних конкурентів. Уявімо собі – хіба Ю.Тимошенко візьме у свій список, наприклад, Віталія Кличка, чи хіба Яценюк візьме до себе, наприклад, Анатолія Гриценка? Ніхто не любить конкуренції, усі хочуть правити у своїй партії одноосібно. Тому високий прохідний бар’єр гальмує приток до Верховної Ради нових політсил, нових молодих перспективних політиків, консервує нинішню систему. У цьому він є не прогрес, а регрес.
Кор.: А щоб запропонували Ви?
В.Г.: Партія «Третя сила» давно уже виступає за вибори по відкритим партійним спискам. Щоб з одного боку партія балотувалася, а з іншого боку, щоб кожен член партійного списку кожної партії у себе в окрузі вигравав у конкурентів, а не просто включався лідером у партійний список за гроші.
Кор.: А чим погана ця політична еліта, що є зараз? Вони ж не старі, хай ще з 5-10 років побудуть депутатами.
В.Г.: Можна не сумніватися, що дехто ще побуде і більше десяти років. Є корисні для фракції депутати, які вміють працювати, ведуть законотворчу роботу і таких варто підтримувати, незалежно від партійних кольорів. Хай обираються і надалі. А є слухняні депутати, які може й не так уміло та активно працюють у Верховній Раді, зате давно стали мовчазними кнопкодавами. Такі лідерам партії також є зручними. Ось їх треба безпощадно викидати із усіх партійних списків. Цього потребують інтереси України.
Кор.: Але ж є й інший канал оновлення політ еліти – призначення толкового молодого політика у виконавчу владу…
В.Г.: Так, і це також дієвий канал. Ми бачимо останнім часом, що деякі доволі молоді фахівці і політики отримали призначення і активно працюють. Погодьтеся, коли у тебе є політичний досвід, розуміння справи, коли у тебе ще є багато сил і нормальне здоров’я – то хіба дивно, що така людина рветься до роботи? Підкреслю – рветься не до влади, а до роботи. І мудрі керівники це можуть помітити, оцінити і використати заради справи, заради кадрового зміцнення якоїсь важливої ділянки роботи.
Кор.: Будемо сподіватися, що найбільш енергійні політики та спеціалісти все одно проб’ють собі дорогу, навіть і за такого драконівського прохідного бар’єру.
В.Г.: Це Ви правильно сказали – драконівського. Але хто ж ті дракони, які так бояться молодих конкурентів і тим самим породжують застій у політиці? Суспільство має знати цих драконів і дракончиків і давати їм гідну оцінку.
Кор.: Бажаю Вам і партії «Третя сила» подальших успіхів.
В.Г.: Дякую і запевняю – ми ще попрацюємо на Україну, на народ, як би нас хтось не старався загальмувати.
Коментарі