Почесний Голова ПТС Василь Гаврилюк
Кореспондент:
Василю Васильовичу, ми розмовляємо з Вами напередодні 8 березня. Є точка зору, що ще свято суто радянське і в незалежній Україні не повинно святкуватися. А для Вас це свято?
Василю Васильовичу, ми розмовляємо з Вами напередодні 8 березня. Є точка зору, що ще свято суто радянське і в незалежній Україні не повинно святкуватися. А для Вас це свято?
В.В. Гаврилюк:
З непростого питання Ви починаєте нашу розмову. Дійсно, українські націоналісти і їх однодумці з кожним роком все гучніше заявляють, що ми не повинні святкувати, як вони висловлюються – "совєцькі" свята, і серед них 8 березня. Аргументують це тим, що свято це колись придумала Клара Цеткін і воно є штучним. Дійсно, якщо подивитися в історію, то колись тодішня німецька революціонерка Клара Цеткін у 1910 році запропонувала проголосити 8 березня Міжнародним жіночим днем. Але ж перший раз цього дня жінки проявили себе набагато раніше, коли 8 березня 1857 року робітниці Нью-Йорка вийшли на демонстрацію – прошу уваги – "на знак протесту проти нестерпних умов праці та низької заробітної плати". Як Вам здається, це формулювання сьогодні звучить актуально?
Кор.:
Ще й як актуально. Проте повторюю своє питання – для Вас це свято?
ВВГ.:
Для мене це свято, як і для мільйонів українців, жителів інших країн – бо воно святкується у Азербайджані, Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Македонії, Молдові, Таджикистані, Туркменістані, Росії, а також в Монголії та В'єтнамі. З роками політичний зміст цього свята якось розчинився, а людський зміст залишився. Ми сприймаємо його, як День Жінки. То хіба це не свято?
Кор.:
Якщо політичний зміст розчинився, то партія "Третя сила" уже не вкладає у це свято якийсь політичний аспект?
ВВГ.:
Я підкреслив, що для мільйонів людей 8 березня стало загальнолюдським святом. Але у політиці жіночий день не може не сприйматися у контексті жіночого питання. А питання це просте – як сьогодні живеться мільйонам громадянок України різних професій, соціальних станів, національностей, вірувань? Як держава забезпечує життя наших жінок?
Кор.:
А що б Ви виділили у жіночому питанні як першочергове?
ВВГ:
Я виділив би те, з чого, власне, і починалися 154 роки тому жіночі протести – це умови праці та грошове забезпечення жінок – і зарплата, і соціальні виплати тощо.
Кор.:
Умови праці у багатьох непогані – подивіться на тисячі офісів. Там сидять гарно одягнені жінки у теплі, за комп’ютерами, біля телефонів і факсів. Хіба це важка робота?
ВВГ.:
І офісна робота є нелегкою, бо вона вимагає багатогодинної уваги та розумового напруження. Але ж не всі українки сидять у офісах. Є мільйони робітниць на фабриках, заводах, комбінатах, на полях, городах, фермах, на дорогах та залізницях – та хіба перелічиш усі сфери, де наші жінки трудяться на фізично важкій роботі, отримуючи при цьому невелику платню. А держава та приватні власники не спішать покращувати їм умови праці та її оплату. Це велика несправедливість по відношенню до жінок.
Кор.:
Окрім роботи є й інша важлива для жінок сфера…
ВВГ.: Якщо Ви маєте на увазі питання материнства і дитинства, то я згоден, для жінки це її життєва місія – народити та виховати дитину. І тут є соціальний аспект.
Кор.:
Якщо Ви маєте на увазі виплату за народження дитини, то тут уже державі важко дорікнути, адже ці виплати є немаленькими і ще зростають.
ВВГ.:
Виплати немалі, згоден, але чи розумно вони виплачуються? Запитайте працівників соціальних служб – скільки неблагополучних жінок народжують дітей заради цих виплат, а потім дитиною і не займаються, а то й зовсім її кидають напризволяще. Все у державі повинно робитися продумано, розумно, щоб не збільшувалася кількість майбутніх сиріт та напівсиріт, мешканців сотень дитячих будинків. Стимулювати народжуваність серйозних, соціально зрілих, відповідальних жінок, які і працювати хочуть і народити хочуть і після народження прагнуть не переривати свою професійну кар’єру – ось на що має бути спрямованою соціальна політика держави, у тому числі і стратегія виплат за народження дитини.
Кор.:
Ми вже зайшли у розмові на такі серйозні теми, що нашим читачкам може стати нудно. Може поговоримо про лірику?
ВВГ.:
Насправді соціальні питання для жінок не нудні, а життєво необхідні. Але і про лірику я поговорити не проти.
Кор.:
Кого Ви вітатимете особисто у це свято?
ВВГ.:
Перш за все маму, дружину, сестру, які створюють жіноче коло моєї родини. Крім того є жінки, які працюють зі мною і безпосередньо і як партнерки – і таких немало. І знаєте, ось що мене вразило учора. Як відомо, вчорашня п’ятниця була останнім робочим днем перед святковими вихідними. Я привітав декілька жінок, які працюють у партнерських установах і був вражений, як вони розчулилися, з якою вдячністю прийняли мої скромні дарунки. Я запитав їх – невже вас перестали вітати, приділяти увагу? І був вражений їхньою відповіддю: "Та ми вже й забуваємо, що це таке – увага від керівника". Підкреслю, це були працівниці серйозної установи. Просто неймовірно таке чути. На жаль, деякі керівники надто вже захопилися чи то кар’єрними, чи то фінансовими питаннями і окрім, вибачте, "бабок", як вони висловлюються, уже нічого не бачать. Це неприпустимо.
Жінка – це особливо вразлива і ніжна людина, вона потребує уваги і розуміння, підтримки і любові. Тож я ще раз вітаю від імені партії "Третя сила" усіх жінок і закликаю чоловіків: Робіть жінок щасливими! А вони віддячать стократ.
Зі святом, дорогі!
З непростого питання Ви починаєте нашу розмову. Дійсно, українські націоналісти і їх однодумці з кожним роком все гучніше заявляють, що ми не повинні святкувати, як вони висловлюються – "совєцькі" свята, і серед них 8 березня. Аргументують це тим, що свято це колись придумала Клара Цеткін і воно є штучним. Дійсно, якщо подивитися в історію, то колись тодішня німецька революціонерка Клара Цеткін у 1910 році запропонувала проголосити 8 березня Міжнародним жіночим днем. Але ж перший раз цього дня жінки проявили себе набагато раніше, коли 8 березня 1857 року робітниці Нью-Йорка вийшли на демонстрацію – прошу уваги – "на знак протесту проти нестерпних умов праці та низької заробітної плати". Як Вам здається, це формулювання сьогодні звучить актуально?
Кор.:
Ще й як актуально. Проте повторюю своє питання – для Вас це свято?
ВВГ.:
Для мене це свято, як і для мільйонів українців, жителів інших країн – бо воно святкується у Азербайджані, Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Македонії, Молдові, Таджикистані, Туркменістані, Росії, а також в Монголії та В'єтнамі. З роками політичний зміст цього свята якось розчинився, а людський зміст залишився. Ми сприймаємо його, як День Жінки. То хіба це не свято?
Кор.:
Якщо політичний зміст розчинився, то партія "Третя сила" уже не вкладає у це свято якийсь політичний аспект?
ВВГ.:
Я підкреслив, що для мільйонів людей 8 березня стало загальнолюдським святом. Але у політиці жіночий день не може не сприйматися у контексті жіночого питання. А питання це просте – як сьогодні живеться мільйонам громадянок України різних професій, соціальних станів, національностей, вірувань? Як держава забезпечує життя наших жінок?
Кор.:
А що б Ви виділили у жіночому питанні як першочергове?
ВВГ:
Я виділив би те, з чого, власне, і починалися 154 роки тому жіночі протести – це умови праці та грошове забезпечення жінок – і зарплата, і соціальні виплати тощо.
Кор.:
Умови праці у багатьох непогані – подивіться на тисячі офісів. Там сидять гарно одягнені жінки у теплі, за комп’ютерами, біля телефонів і факсів. Хіба це важка робота?
ВВГ.:
І офісна робота є нелегкою, бо вона вимагає багатогодинної уваги та розумового напруження. Але ж не всі українки сидять у офісах. Є мільйони робітниць на фабриках, заводах, комбінатах, на полях, городах, фермах, на дорогах та залізницях – та хіба перелічиш усі сфери, де наші жінки трудяться на фізично важкій роботі, отримуючи при цьому невелику платню. А держава та приватні власники не спішать покращувати їм умови праці та її оплату. Це велика несправедливість по відношенню до жінок.
Кор.:
Окрім роботи є й інша важлива для жінок сфера…
ВВГ.: Якщо Ви маєте на увазі питання материнства і дитинства, то я згоден, для жінки це її життєва місія – народити та виховати дитину. І тут є соціальний аспект.
Кор.:
Якщо Ви маєте на увазі виплату за народження дитини, то тут уже державі важко дорікнути, адже ці виплати є немаленькими і ще зростають.
ВВГ.:
Виплати немалі, згоден, але чи розумно вони виплачуються? Запитайте працівників соціальних служб – скільки неблагополучних жінок народжують дітей заради цих виплат, а потім дитиною і не займаються, а то й зовсім її кидають напризволяще. Все у державі повинно робитися продумано, розумно, щоб не збільшувалася кількість майбутніх сиріт та напівсиріт, мешканців сотень дитячих будинків. Стимулювати народжуваність серйозних, соціально зрілих, відповідальних жінок, які і працювати хочуть і народити хочуть і після народження прагнуть не переривати свою професійну кар’єру – ось на що має бути спрямованою соціальна політика держави, у тому числі і стратегія виплат за народження дитини.
Кор.:
Ми вже зайшли у розмові на такі серйозні теми, що нашим читачкам може стати нудно. Може поговоримо про лірику?
ВВГ.:
Насправді соціальні питання для жінок не нудні, а життєво необхідні. Але і про лірику я поговорити не проти.
Кор.:
Кого Ви вітатимете особисто у це свято?
ВВГ.:
Перш за все маму, дружину, сестру, які створюють жіноче коло моєї родини. Крім того є жінки, які працюють зі мною і безпосередньо і як партнерки – і таких немало. І знаєте, ось що мене вразило учора. Як відомо, вчорашня п’ятниця була останнім робочим днем перед святковими вихідними. Я привітав декілька жінок, які працюють у партнерських установах і був вражений, як вони розчулилися, з якою вдячністю прийняли мої скромні дарунки. Я запитав їх – невже вас перестали вітати, приділяти увагу? І був вражений їхньою відповіддю: "Та ми вже й забуваємо, що це таке – увага від керівника". Підкреслю, це були працівниці серйозної установи. Просто неймовірно таке чути. На жаль, деякі керівники надто вже захопилися чи то кар’єрними, чи то фінансовими питаннями і окрім, вибачте, "бабок", як вони висловлюються, уже нічого не бачать. Це неприпустимо.
Жінка – це особливо вразлива і ніжна людина, вона потребує уваги і розуміння, підтримки і любові. Тож я ще раз вітаю від імені партії "Третя сила" усіх жінок і закликаю чоловіків: Робіть жінок щасливими! А вони віддячать стократ.
Зі святом, дорогі!
Коментарі