Нова влада має виконати обіцянки, які давала перебуваючи в опозиції

У підсумку президентських виборів колишня влада перейшла у опозицію, а колишня опозиція стала владою. Що може принести країні ця переміна місць?

Ми відзначаємо, що зосередження влади в руках однієї політичної сили має як свої плюси, так і мінуси. У чому вони конкретно?

Плюс у тому, що відтепер не буде «війни на знищення» між Президентом та Прем’єром, між виконавчою та законодавчою гілками влади, як це було при Віктору Ющенку та Юлії Тимошенко; що позиції та рішення Президента і Прем’єра виходять з однієї системи підходів до проблем і не суперечать одне одному; що виконавча владна вертикаль набуває стрункості, жорсткості, дисциплінованості.

Мінус у тому, що ряд кадрових призначень бачиться необов’язковими – не як необхідні для справи, а як плата за попередню роботу чи політичні зобов’язання, або ж не зовсім точними і вдалими; що досі не зовсім ясно суспільству, у якому напрямку нова влада планує йти – і у політичній і у економічній і у гуманітарній сфері.

Зрозуміло, що потрібен час, щоб розібратися із спадком, який дістався новій владі, особливо у фінансово-економічній сфері. Проте затягувати з проголошенням першочергових конкретних завдань не варто – суспільство чекає на орієнтири. Головне – переконати суспільство, що нова вертикаль влади буде відмобілізована для виконання завдань, потрібних і корисних кожній людині, Україні, її всебічному розвитку. Переконати ділом.

Колишня влада, яка опинилася у опозиції має усвідомлювати головне – суспільству потрібна ефективна опозиція, яка б не давала владі розслабитися, чи зловживати. Тому суспільство об’єктивно зацікавлене, щоб опозиція об’єдналася і координувала свою діяльність. Але, на жаль, замість цього ми бачимо звичну для націонал-демократів картину – Ю.Тимошенко прагне очолити опозицію, опозиціонери В.Ющенко, В.Кириленко та Ю.Костенко її публічно не визнають, інші «помаранчеві» також займають свої окремі позиції – так що ті сили, які не зуміли бути єдиними при владі, не єднаються і у опозиції.

Партія «Третя сила» наголошує на необхідності об’єднання країни, а це означає об’єднання зусиль влади та опозиції, уміння прислухатися до голосу один одного, щоб вийти на оптимальні для країни рішення. Однаково зашкодять суспільству і глухота влади до критики опозиції та громадськості і «голе» критиканство опозиції на адресу влади з приводу і без приводів.

Партія «Третя сила» підкреслює, що не особисті амбіції, не образи політиків, не їх бажання повернутися до влади, чи утримати владу, а національні інтереси України, інтереси кожної людини мають бути єдиним критерієм оцінки діяльності і нової влади і нової опозиції. Ми будемо уважно слідкувати за роботою влади і активністю опозиції, щоб у кожному випадку давати виважену об’єктивну оцінку їх заявам, намірам та діям.

Прем’єр-міністру Азарову дістався склад Уряду, який громадськість оцінює неоднозначно. Успіх Уряду буде залежати від того, що візьме гору у його діяльності – професіоналізм та прагматизм, чи політиканство і популізм. Але партія «Третя сила» наголошує, що професіоналізм та прагматизм тільки тоді дадуть повний успіх, коли вони будуть ще й українськими за суттю і духом, будуть працювати на Україну та кожну людину.

Політвиконком партії «Третя сила»